Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоти

Полоти, -лю́, -леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі. Чуб. V. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТИ"
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Притокмити, -млю, -миш, гл. Пристроить, присоединить, опредѣлить къ мѣсту. Чи притокмив ти їх у те «училище?» Шевч. (О. 1962. VI. 6). І він туди притокманий. Н. Вол. у.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.