Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання. Федьк.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. Кв. І. 96. 3) Часть ремісника (Cм.). Шух. 1. 257. Ум. скринечка.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми. Борз. у.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.