Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ). Фр. Пp. 134.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини. Єв. Мт. IX. 16.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.