Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ачу́, меж. = Ацю.
Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Виволанка, -ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257. 2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.
Висиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виспатися, -плюся, -пишся, гл. Высыпаться, выспаться. Доки ти висиплятимешся та вилежуватимешся? А в вівторок похмелялася, а в середу висиплялася. Грин. II. 325. Хто як постеле, так і виспиться. Ном. № 7201.
Лису́ха, -хи, ж. пт. = лисак 4. Вх. Пч. II. 11.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Погано нар. 1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття. Гліб. 2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!