Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полічити

Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЧИТИ"
Випасти Cм. випадати и випасати.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко? Чуб. IІI. 170.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. Стор. МПр. 105.
Пообполіскувати, -кую, -єш, гл. Ополоскать (во множествѣ). Пообполіскуй оті горщечки. Харьк. у.
Розмочити Cм. розмочувати.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.