Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Ди́скос, -су, м. Дискосъ.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Сьому не збувало на сльози. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало.
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Пху! нехай на вас халепа! 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш.