Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полиняти

Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИНЯТИ"
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Болісний, болісно. Cм. болізний, болізно.
Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Облестити Cм. облещувати.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Перепрядки, -ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна. Лохв. у.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки. Рк. Левиц.
Прус, -са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. І. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.