Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Бурт, -ту, м. 1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у. 2) = буртниця. Мик. 181.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis. Вх. Уг. 249.
Порозсікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Ціляти, -ляю, -єш, гл. 1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. К. Псал. 23. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились! Грин. ІІІ. 449. 2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру! Грин. І. 285.