Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає. Камен. у.
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка. Ном. № 9907.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані. Грин. III. 142.
Поручати, -ча́ю, -єш, сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.