Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глузливо нар. Насмѣшливо.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. ІІ. 184. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.
Лої́ти, лою́, -їш, гл. Смазывать жиромъ. Желех.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. Кіевск. у. 2) Тошный, обморочный.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Цоб меж. = соб.