Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білужина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Лесть, -ти, ж. = лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. ле́стю упадати. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.