Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Дзвізча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать (о пчелахъ, стрѣлахъ, волчкахъ и пр.).
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3159. Мене заміж дайте. Чуб. III. 37. Візьму заміж (тебе) за себе. Чуб. V. 87.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.  
Купальний, -а, -е. купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38.
Му́ринка, -ки, ж. Мавританка.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363. 2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Лубен. у. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Канев. у.