Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Вариво, -ва, с. = варево.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте.
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали.
Пролежати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо.
2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь.
Скрипунь, -ня, м. = скрипник 2.
Фатьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла?
