Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Потрачати, -ча́ю, -єш, сов. в. потратити, -трачу, -тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.
Примогти, -жу, -жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Ном. № 3400 Приміг би, — крізь землю пішов. МВ. (О. 1862. III. 62). Як би приміг малювати, то намалював би. (КС. 1902. X. 142).
Простота, -ти, ж. 1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28. Світ простоти і покою — стародавній заповіт. Щог. Сл. 99. 2) Простой народъ. О. 1862. І. 57. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. К. Псал. 192. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. К. Псал. 283. 3) Неучъ; наивный человѣкъ. Левиц. І. 215.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).