Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покуть

Покуть, -тя, м. = покуття. Рудч. Ск. І. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТЬ"
Відсапатися, -паюся, -єшся, гл. Перевести духъ, отдохнуть. Щоб одсапатись трохи, зайшов він за кущі. Левиц. І. 272.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т. Шух. І. 248.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко. Чуб. ІІІ. 145.
Харчування, -ня, с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153.
Чесність, -ности, ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами. Грин. III. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.