Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл. 1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха. Ном. № 664. 2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус. Шевч. 555.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися. К. Псал. 19.
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Кордобан, -ну, м. = кордован. Желех.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. Чуб. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться. Чуб. III. 173.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.