Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Лопотю́чий, -а, -е. Сильно шуршащій, сильно шелестящій. Купила собі ситцю на спідницю, та там такий цупкий та лопотючий. Полт.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Смаглюватий, смаглявий, -а, -е. 1) Смуглый. Канев., Камен. у. Волосся чорне, чорне, а на виду смаглювата. 2) О беременной женщинѣ: съ пятнами на лицѣ. Жінка буде смаглювата. Мил. 16.
Страховина, -ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Мир. ХРВ. 35. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Шевч. Ум. страховинка, страховиночка.