Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Бурчак, -ка, м.
1) Журчащій ручей.
2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Ум. бурчачок.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Піддивитися Cм. піддивлятися.
Пожемчужити, -жу, -жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ.
Чотиренко, -ка, м. Въ загадкѣ: колесо воза? Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю (віз) за хвіст на вулицю.