Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Ум. заможненький. Заможненька була дівчина.
За́пис, -су, м. Запись. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру.
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком.
Лайнути, -ну́, -не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Порозмішувати, -шую, -єш, гл. Размѣшать (во множествѣ).
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись.
Чуханиці, -ни́ць, ж. мн. = чухання. Встрѣчено только въ слѣд. прибауткѣ, употребляемой въ игрѣ нямкало, когда одинъ изъ играющихъ подражаетъ почесыванію. Чухи, чухи, чуханиці, добрі з маком паляниці.
