Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Заги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не загинув єси у неволі, не загинеш із нами, козаками, на нозі. Дума. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Ратуй мене, мій батеньку, ратуй, не дай мені да й загинути.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть.
Поперекрикувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перекричати, но многихъ.
Поросписуватися, -суємося, -єтеся, гл. То-же, что и росписатися, но во множествѣ.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Припустити, -ся. Cм. припускати, -ся.
Смішитися, -шуся, -шишся, гл. Дѣлать себя посмѣшищемъ. Збіглись вівці, кози, всі попові, та обїли шаровари лепухові.... Не смішися, мій миленький, не смітися, купи собі шаровари та й прикрийся.
Трембітанник, -ка, м. Музыкантъ, играющій на трембіті.
