Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклад

Поклад, -ду, м. 1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу. 2) Пометъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛАД"
Борщівничити, -чу, -чиш, гл. Торговать борщемъ.
Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.