Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багня, -няти, с. = багнітка. Вх. Лем. 389.
Безум, -му, м. Безуміе. К. МХ. 41.
Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Відтулити Cм. відтуляти.
Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Ном. № 280. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. МВ. І. 110. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга. Шух. І. 148, 257, 262.