Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. На твій гнів не загорожений хлів.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. світити в о́чі. Льстить. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. 6) Открывать козыря. Світи козиря. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Темнина, -ни, ж. Темнота.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.