Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Борз. у. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля. Г. Барв. 535.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось. Св. Л. 89.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Попримерзати, -заємо, -єте, гл. То-же, что и примерзнути, но во множествѣ.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
Цуц, -ца, м. Собака. Проведіть мене, щоб часом цуци не теє. Васильк. у.