Зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Пришивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пришити, -шию, -єш, гл. Пришивать, пришить. Жені, дівко, та пришиють квітку.
Проштихвувати, -вую, -єш, проштихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Защебленное лезвее сравнять или ковкой (не накладывая новой стали) или на точилѣ. Як проштихвую сокиру, то добра буде. Щербату сокиру на точилі проштихували.
Сміливий, -а, -е. = смілий.
Таран, -на, м. 1) Долоня на маслобойнѣ. Cм. олійниця. пішов тарани ганять. Началъ стучать. 2) Пестъ въ сукновальнѣ. 3) = тараня. 4) Оспина, слѣдъ оспы. Хоч тарани на виду, але маслак до ладу. 5) Родъ дѣтской игры.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться.
