Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я?
Живо́ття, -тя, с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Омелюха, -хи, ж. = намелюшка.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Рахкати, -каю, -єш, гл. Квакать.
Черч, -чі, ж. Кошениль. Cм. червець, черець.
Шпарутина, -ни, ж. Щель.