Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто.
Огнина, -ни, ж. Искра.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Призористий, -а, -е. = призорий.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Тмяно нар.
1) Затемненно.
2) Печально, грустно.
Чортаника, -ки (м. ? ж. ?). Рыба, карпъ вѣсомъ менѣе полутора фунта.