Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Гоготання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Лові́ння, -ня, с. Ловъ, ловля. До ловіння пшениця краще ніж жито. Канев. у.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Шейк. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько. Гол. IV. 220.
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! Левиц. І. 93.