Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий.
Вівторок, -рка, м. Вторникъ. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки.
Лу́чик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять.
Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача.
Томити, -млю́, -миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Ручок своїх не томитимеш. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. Своє серденько томлю.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує.