Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч., Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.