Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимудрувати, -рую, -єш, гл. 1) Получить Хитростью. 2) Придумать, измыслить. Вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26.
Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Куртатий, -а, -е. Короткохвостый.
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.