Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висліджувати, -джую, -єш, сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.
Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.
Горо́хви́на, -ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини. Мет. 212.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Діпра́вди нар. Въ самомъ дѣлѣ. Чи Калина любить діправди мого брата? Федьк. Пов.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. І. 269.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.