Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Змішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. Левиц. Пов. 108. Дещо. 44. Змішався щавій з лободою. Чуб. V. 576.
Молоча, -чі, ж. Молотьба. Молочі у вдови було чимало. Г. Барв. 305. У Пилипівну скрізь зайшла молоча. Кіевск. у.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки. КС. 1884. VIII. 719.