Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожвакати

Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖВАКАТИ"
Бузувір, -ра, м. = безувір.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи). 2) Набивать, набить плотно.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл. 1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию. Левиц. І. 2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Панаджин, -на, м. Земельное наслѣдство. Вх. Зн. 46.
Построїти, -ро́ю, -їш, гл. Построить. Вирубайте й мені яворець, я й собі построю дворець. Рудч. Ск. І. 14.
Присвяток, -тка, м. Небольшой праздникъ. Чуб. III. 253.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.