Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Там недалеко рибні заводи запорозькії. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Вітер доносив до них заводи дзвонів. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати.
Задзижча́ти и задзичати, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Замаї́ти Cм. замаювати.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Тягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Таскать, тащить. Велике діло борону тягати! 2) Тормошить, терзать. Сірко.... немилосердно тягав на всі боки нещасного ведмедя, тільки шмаття летіло. 3) Объ одеждѣ: носить, таскать. Не тягайте такого добра по грядках. Не тягай цієї спідниці в буддень. 4) Вытаскивать. Щоб не перемокли коноплі, пійшла.... тягати їх. Тягайте петрушку. 5) Таскать, красть. Скрізь ведмідь той мед тягає.
Хупор, -ра, м. Бугоръ.