Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Відновлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відновитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Обновляться, обновиться. 2) Возобновляться, возобновиться.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут!
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Новолітувати, -тую, -єш, гл. Поздравлять съ новымъ годомъ (1-го января), совершая при этомъ обрядовый посѣвъ зеренъ въ хатѣ.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Ум. овражок, оврашо́к.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Старець старцем, а повагу любить. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади.
