Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Захлясти. Cм. захлянути.
За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого. Ном. № 981.
Обіськати Cм. обськавати.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній. Херс.
Шморг меж. 1) Дергъ. 2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. Ном. стр. 294, № 139. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Воли це Третяк шморг із сіней. Новомоск. у.