Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій.
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає.
5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу.
8) = валашити, вивалашати.
9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать.
Грони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Вязаться въ грозди. Ви, гроночки, не гронітеся.
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье.
Нести, -су́, -се́ш, гл.
1) Нести. І чобітки в руках несе. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Голову вгору несе, дивиться сміливо.
2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Передумати Cм. передумувати.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.