Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. 137.
Ніс, носа, м.
1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить.
2) Клювъ птицы.
3) Носокъ обуви.
4) Родъ игры въ карты. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Осяти, -ся́ю, -єш, гл. Осіять. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них упало.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно.
Приточувати, -чую, -єш, сов. в. приточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прибавлять, прибавить. Варвара ночі увірвала, а дня приточила. Приточу і я своє ім'я — нехай буде разом і твоє, і моє.
2) Пришивать, пришить для удлиненія. Ой гуць-гуці! сорочечки куці, — будем робити, щоб приточити.
3) Приводить, привести (примѣры, цитаты). Приточимо приклади.
Сербин, -на, м.
1) Сербъ.
2) Родъ танца. Ум. сербинонько.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье.
