Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Заки́снути Cм. закисати.
Косий, -а, -е. 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45.
Моргу́ха, -хи, ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась. Кв. І. 253.
Наси́пчасто, нар. Насыпано обильно. Як насипчасто, то й накипчасто. Ном. № 12309.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Прянистий, -а, -е. = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мет. 26. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає. Мет. 28.