Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Настоптати Cм. настоптувати.
Омах, -ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів. Котл. Ен.
Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).