Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Буває, що і на полі рожа виростає.
Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Гряд, -ду, м. Іде гряд. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Собкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ).
2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили!
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить.
