Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поґулати

Поґулати, -лаю, -єш, гл. Одолѣть, осилить. Лубен. у. Одна загодована бджола може поґулати десяток незагодованих. Грин. II. 322. Се така наука, що глядіть лишень, чи всякий учитель погула. О. 1862. І. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОҐУЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОҐУЛАТИ"
А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш. Федьк. II. 76.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти). Ном. № 9247.
Натиск, -ку, м. 1) Надавливаніе, натискиваніе. 2) Давка, толпа. Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. Канев. у.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.
Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L. Анн. 215.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться. Вх. Зн. 71.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОҐУЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.