Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погріти

Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІТИ"
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Н. Вол. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз. Конст. у.
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля. Вх. Уг. 250.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Припадати, -да́ю, -єш, сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. Н. п. Василь аж до землі припадає, — просить. МВ. І. 122. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Грин. III. 222. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Єв. Мт. IV. 9. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. Чуб. V. 344. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. МВ. І. 20, 21. 2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. Шух. І. 260. 3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. 22. 4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. Харьк. у. 5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Стор. МПр. 128. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. І. 118. 6) Приходиться, прійтись къ чему. Левиц. Пов. 264. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Левиц. Пов. 23. Чуб. V. 820. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Мир. ХРВ. 46. — до смаку. Прійтись по вкусу. Ном. № 5020. Обід іще більше припав до смаку. Г. Барв. 309. 7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. Мир. ХРВ. 60. 8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав. АД. II. 101.
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява. Гол. II. 554.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.