Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поглумитися

Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГЛУМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГЛУМИТИСЯ"
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. К. Досв. 117. Нещасному — підмога його друзі. К. Іов. 14.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Риболов, -ва, м. 1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити. Чуб. V. 891. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГЛУМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.