Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса. Вх. Зн. 39.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу. Стор. МПр. 26.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.