Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Галеня, -няти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.
Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила. Чуб. ІІІ. 99.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман. Мкр. Г. 59.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Поліпшення, -ня, с. Улучшеніе.
Притяти Cм. притинати.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять. Ном. № 11372.