Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повтелющуватися

Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТЕЛЮЩУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВТЕЛЮЩУВАТИСЯ"
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько. К. Псал. 263.
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл. 1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186. 2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731. 3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався. Чуб. 4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. Cм. стенати.
Тес, -су, м. 1) Тесъ, тесина, тесаная доска. 2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВТЕЛЮЩУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.