Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворочувати

Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЧУВАТИ"
Городи́сько, -ка, с. = Городи́ще. Волынск. г.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Чуб. V. 1096. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево. Мнж. 115.
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна. Левиц. І. 138.
Огневий, -а, -е. Огневой. Стор. МПр. 72.
Плямка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пляма. 2) = клямка. Левч. 180.
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися. Вх. Уг. 260.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.