Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться.
Крамарня, -ні, ж. Лавка. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. — Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Платок, -тка, ж.
1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток.
2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли!
Уважний, -а, -е. Внимательный.