Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволочитися

Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЧИТИСЯ"
Виннюха, -хи, ж. Родъ виннокислыхъ яблокъ. Вх. Зн. 7.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Міч I Cм. меч.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Розгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, разворотиться. 2) Раскрываться, раскрыться. Квіточка бузкова.... розгорталася в темному вечері. МВ. (О. 1862. І. 75).  
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Чахоня, -ні, ж. Рыба: чехонь, Polecus cultratus. Браун. 27. Ум. чахо́нька.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.