Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволочитися

Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОЧИТИСЯ"
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Пороскублюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскублитися, но о многихъ.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.