Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім. Харьк.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины. Шух. І. 176.