Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. у. 5) Мелькія деньги. Н. Вол. у. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину. Молодик. (1843), 141.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. Левиц. І. 357. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть. Мир. ХРВ. 190.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси. Левиц. І. 296.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Черпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать.