Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень. О. 1862. VII. 48.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.
Діля́ пред. = Для. Бога діля.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне. Гол. І. 171.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.