Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірити

Повірити, -рю, -риш, гл. 1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять? Шевч. 78. 2) Cм. повіряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРИТИ"
Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Брость, -ти, ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. у. 2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости. Чуб. V. 509.
Виявити, -ся. Cм. виявляти, -ся.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться. МВ.
Першість, -шости, ж. Первенство.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Шипах, -ха, м. Кисть орѣховъ на деревѣ. На шипасі саме сидів такий здоровий паук, так я й не зірвав, а горіхи добрі були. Канев. у. 2) Мерзлая груда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.