Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вус, -са, м. см. ус.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястисяУчора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Снітяк, -ка, м. Орѣхъ безъ зерна и заплѣсневѣлый. Вх. Лем. 468.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ. Угор.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.