Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса. Стор. І. 36.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Придолинок, -нку, м. Устье долины. Левч. 34. На степку садочок в придолинку. Сим. 202.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.