Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Догляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. догля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Присматриваться, присмотрѣться, досматриваться, досмотрѣться. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном.
Жовто́брюх, -ха, м. 1) Родъ змѣи. 2) пт. Желтая стрепатка, золотой подорожникъ, Emberica citrinella. Вх. Пч. II. 10. Ум. жовто́брюшок.
Забондарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Начать бочарничать. Мій кум попереду колеса робив, а тепер забондарював. Аф. 2) Заработать бочарствомъ. Забондарював копу, та й є гроші на святки. Аф. 3) Затерять, не возвратить при бондарской работѣ. Се такий бондарь, що як оддаси що, то він і забондарює. Аф.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Вх. Уг. 248. Cм. кравчати.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.