Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Повчу я молодих орлят літання. Ум. літаннячко.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Пирхнути, -ну, -неш, гл.
1) Фыркнуть.
2) Порхнуть, слетѣть.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Тягло, -ла, с.
1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі.
2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Чи багато тягол було на роботі? Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга.
3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки.
4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце.
Хмелити, -лю, -лиш, гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ.
