Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти.
Зви́снути Cм. звисати.
Наплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. наплу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Напутывать, напутать. Наплутала ниток та й пішла, а мені треба росплутувати. 2) Путаться, спутаться въ словахъ. Щось казав, казав, наплутав, я й не розібрала.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу.
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише.
Свидний, -а, -е. = свидовий.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
