Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинитися

Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИНИТИСЯ"
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Морови́й, -а́, -е́ Моровой. морова губка. Труть для удержанія кровотеченія. Подольск. г.
Одіт.. Cм. отъ відіткнути до відітхнути.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Уміцнити Cм. уміцняти.
Хортеня, -няти, с. Борзой щенокъ. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.