Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повидлянка

Повидлянка, -ки, ж. Родъ кушанья: разводятъ повидло горячей водой и ѣдятъ съ куле́шею. МУЕ. I. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛЯНКА"
А́фрика, -ки, ж. Африка.
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Оббігати 2, -гаю, -єш, гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Перераджувати, -джую, -єш, сов. в. перера́дити, -джу, -диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу. Чуб. V. 619.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Скрепитися, -плюся, -пишся, гл. = склепитися. Скріпилися уста мої, не могу промовить. Чуб. V. 865.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Шелюшковий, -а, -е. (шелюжковий?). шелюшко́ві уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І . 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИДЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.