Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повигортати

Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИГОРТАТИ"
Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. І. 242. ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. І. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.
Волочити, -чу, -чиш, гл. 1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Шевч. 545. Копиці волочив. Греб. 378. 2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать. Ном. № 4063. 3) Бороновать (послѣ посѣва). Чуб. VII. 401. Посіяв і волочить. Грин. II. 151. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити. Мет. 357.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130. 3)над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. паністарочка. Ном. № 10207.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.