Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викачати, -ся. Cм. викачувати, -ся.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили. Макс. (1834). 126.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ. Подольск. у.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Ном. № 13545. Нікого не обвинувачуйте криво. Єв. Л. III. 14. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його. Єв. Мр. III. 2.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1. Міусск. окр. Харьк.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята. Шух. І. 212.