Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було.
Жа́вряти, -ряю, -єш, гл. = жевріти.
Застолі́тній, -я, -є. Имѣющій болѣе ста лѣтъ. І сідая, і горбата, мабуть застолітня.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться.
2) Печься. Сам міситься, сам і печеться.
3) Жариться. Курка печеться.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Прикутати, -таю, -єш, гл.
1) Прикрыть, закутать сверху. Прикутала свою дитину.
2) = прикорпати.
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей.